Урок з історії України "Державні, релігійні та народні свята в Україні" - приклад наступності між початковою та середньою ланками

Тема.               Державні, релігійні та народні свята в Україні

Мета.              Розширити  світогляд дітей, узагальнити і систематизувати знання про свята в Україні; дослідити святкування Великодня; учити осмислювати історичні, культурні традиції, звичаї українського народу; прищеплювати любов до своєї Батьківщини, до історичного і самобутнього образу свого народу; розвивати допитливість, пробуджувати інтерес до вивчення народних та історичних витоків святкування різних дат. Ознайомити з мистецтвом виготовлення писанок в Україні, розвивати інтерес до читання символічних знаків на писанках. Виховувати прагнення підтримувати традиції рідного краю.

                         Продовжити роботу над реалізацією принципу наступності навчання між початковою та середньою ланками в умовах впровадження нових Державних стандартів освіти.

Тип уроку.    Інтегрований урок-дослідження.

Обладнання. Святково прикрашена класна кімната.

    Карта України, слайди «Пам’ятники-музеї», картки для роботи в групах, фішки для роботи по карті, мультимедійні презентації «Свята України», відеоролик «Розпис писанки», аудіо відеозапис для фізкультхвилинки.

  

Діти об’єднані в групи: історики, дослідники, народознавці.

І. Організація класу. Створення емоційного клімату в класі.

1) Учитель читає вірш:

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті.

І скажу по правді, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні складають,

На бандурах грають і вірші співають.

-      Діти, звичайно, кожен з вас, не задумуючись, відповість про яку країну говориться у вірші?

(Діти відповідають)

2) Вірші про Україну

- А хто скаже, що ж таке Україна?

Діти.

1.     Україна – це батьківська земля, рідний край, де ми народилися, живемо, де живуть наші батьки і родичі. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля.

2.     Україна – це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади, білі хати. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

3.     А ще тихі озера, калинові гаї, народні пісні, які співали наші діти, це наша рідна мова, це розкішний вінок рути - м’яти та барвінку.

4.     Україна – це древній Київ і широкий Дніпро-Славута, який несе свої води у Чорне море. Україна – це пам'ять про минуле і сучасне.

3) Повідомлення вчителів:

- Усе життя народу зумовлене народною духовною культурою і є її виявом. Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Саме в них відбивається вся історія народу і вони мають національний чи етнічний (народний) характер.

- У 5 класі ви почнете вивчати новий предмет – історію. На уроках історії ви дізнаєтесь про минуле своєї країни, свого народу, але історія відкриває свої таємниці лише наполегливим дослідникам. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, що ж таке історія, навчимося працювати з лінією часу та історичною картою. Тобто на деякий час ви з нашою допомогою станете справжніми п’ятикласниками. 

- Український народ дуже працьовитий. Але в його буденному житті, попри всі негаразди, важливе місце посідають свята й урочистості, в яких втілюється душа народу, національні особливості і традиції українців. Вони урізноманітнюють і пожвавлюють будні, дають можливість відпочивати, набратися духовної та творчої наснаги.

4) Учень: Я хочу знать, яким же був колись мій рідний край,

Його традиції, звичаї і обряди,

Щоб душу завжди звеселять

Впродовж усіх нам рідних свят.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Зараз ми проведемо урок-дослідження, на якому поговоримо про культурну спадщину нашої країни, духовне життя нашого народу, відображене у відзначенні різних свят. А ще ми дізнаємося більше про святкування Великодня.

На нашому уроці сьогодні присутні: дослідники, народознавці, історики.

IІІ. Актуалізація життєвого досвіду.

1)    Фронтальне опитування

-         Які свята ви знаєте?(8 березня, Новий рік, Великдень…)

-         Що приносять свята в наше життя?(радість, подарунки …)

-         Яке свято найулюбленіше для вас? Чому? (Я дуже люблю свято … тому що …)

-         А що означає саме слово свято?

2)    Словникова робота

Історія – наука про минуле людства.

Свято – день, або  дні, коли відзначають видатні події, знаменні дати.

ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1)     Учитель:

В українського народу, як і в багатьох народів світу, дати, свята, інші урочистості чітко поділяються за порами року. У такому поділі – глибока народна мудрість, яка відображає нерозривний зв'язок природи і людини.

-         Які свята ви знаєте відповідно сезонним циклам?

(зимові, осінні, весняні, літні)

2)    Гра «Я - журналіст».

    У кожній групі є свій журналіст, він ставить запитання, інші відповідають. Якщо відповіли правильно, інша група має право поставити своє запитання.

Діти:

-         Назвіть свята зимового циклу? (Новий рік, Різдво …)

-         Якими обрядами вони супроводжуються? (засівання, колядування, щедрування …)

Доповнення вчителя:

-         Зимові свята захищають людей від впливу злих сил, забезпечують добробут і щастя у сім ї, визначають перспективи на майбутнє.

-         Назвіть свята літнього циклу. (Івана Купала, Трійця …)

-         Якими обрядами супроводжуються ці свята?(прикрашення осель зеленими гілками, пускання вінків на воду …)

Доповнення вчителя:

-         Головними в літньому циклі були два поняття: вода і рослини. Саме довкола них відбувалися обряди, пов’язані з шануванням сонця, рослин і покликані забезпечити врожай.

-         Назвіть свята осіннього циклу. (Спас, Пречиста, Покрова …)

-         А яких традицій дотримувались люди під час осінніх свят? (освячення фруктів …)

Доповнення вчителя:

-         Свята осіннього циклу приурочені до завершення збору врожаю.

-         Назвіть свята весняного циклу. (8 березня, Великдень, Благовіщення, День Матері …)

-         Якими обрядами супроводжуються ці свята? (співання веснянок, гаївок, промовляння закличок, освячення верби, паски …)

Доповнення вчителя:

-         Весняний цикл свят мав особливе значення, бо люди за допомогою них намагалися прискорити прихід весни і тепла, адже весна – це пробудження природи та всього живого.

3)    Робота з підручником.

     Крім сезонного є і інший поділ, про який вам допоможе дізнатися підручник. Прочитайте перші два абзаци на сторінці 71 і дізнайтеся, на які групи поділяються свята в Україні.

Українські свята

-         Державні

-         Релігійні

-         народні

4)    Робота з лінією часу.

5)    Захист міні-проектів:  «Державні свята» – історики.

 «Народні свята» – народознавці.

«Релігійні свята» – дослідники.

6)    Робота в групах.

Завдання «З’єднай стрілочками»

7)    Додаткові питання

-         Свята якої групи ми не назвали? (сімейно-побутові)

-         Назвемо їх. (День народження, родини, хрестини, весілля, заручини, ювілей…)

(дати у кожного різні)

V. Фізкультхвилинка (рухи і спів під аудіозапис)

VI. Закріплення знань, умінь і навичок.

1)    Вчитель читає вірш під звуки святкових дзвонів.

Горять свічки, блищать ікони.

Земля в молитві до небес.

«Христос Воскрес!» - лунають дзвони.

І спів «Воістину Воскрес»

-         З яким святом ми можемо пов’язати ці рядки?  (Великдень)

-         До якого циклу належить це свято? (весняного)

-         До якої групи належить це свято? (державне, релігійне)

2)    Виступ дітей.

-         Давайте послухаємо наших дослідників, народознавців та істориків.

1.     Історик.

   Великдень – найбільше весняне свято. Нині воно має ще й іншу назву – Пасха. З’явилася ця назва в кінці І-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа, як торжество добра над злом.

2.     Народознавець.

   Великдень настає весною в період з 22 березня по 25 квітня (за старим стилем) і припадає на неділю, тому й має назву Великий день або Великдень.

Усі люди тішаться, коли настають Великодні свята. Адже це пам'ять події, коли Ісус Христос воскрес. Вони поздоровляють себе привітом: «Христос Воскрес!», а відповідають: «Воістину Воскрес»

3.     Дослідник.

   Приготування до Пасхи розпочинається за тиждень – у Вербну неділю.

Перші «котики» верби – це символ пробудження природи. Їх освячують у церкві й ними легенько торкають товаришів, друзів, дітей, промовляючи:

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

4.     Дослідник.

   Перед Світлим Христовим Воскресінням увесь тиждень в Україні здавна називають білим або страсним. Цього тижня не дозволяється ні співати, ні танцювати. Всі дні тижня називаються Великими. З кожним із них пов’язані народні традиції та прикмети.

5.     Народознавець.

   У понеділок потрібно навести лад у своїй оселі – пофарбувати, помити, почистити.

   У вівторок – готують до свята одяг, перуть білизну.

   У середу – прибирають у кімнатах.

6.     Історик.

   Четвер – найважливіший день цього тижня. Його називають чистим. За повір’ям, у чистий четвер до сходу сонця ворон носить своїх діток купатися в річці. Хто помиється раніше, ніж діти ворона, - буде здоровим упродовж року.

З четверга починають розмальовувати писанки.  А ввечері приносили з церкви запалені «страсні» свічки, що ними випалювали хрести над вхідними дверима. Це мало велику магічну силу – відганяли злих духів.

7.     Історик.

   У страсну п’ятницю, коли Христос зійшов на Голгофу, - найсуворіший піст. В цей день не можна ні шити, ні прясти.

8.     Дослідник.

   У Великодню суботу готують крашанки, писанки, паски, м’ясні страви. Готують великодній кошик і несуть до церкви на освячення.

9.     Історик.

   Для господинь Великдень відповідальний момент, бо кожній хочеться, щоб її кошик був найкращий. Набір продуктів у кошику не є випадковим. Обов’язково повинно бути паска, писанки або крашанки, сіль та шинка або ковбаса. Неодмінним атрибутом пасхального кошика є рушник і свічка.

10.                       Народознавець.

   Сам Великдень починається Воскресною Утренею вдосвіта в Світлу неділю.

   Після служби вперше дзвонять дзвони і лунає привітання: «Христос Воскрес!», а у відповідь «Воістину Воскрес!»

3)    Розповідь вчителів про обрядові атрибути.

-         Великоднє свято дуже яскраве й багате своїми обрядовими атрибутами. Особливо писанками, які вважалися символами життя.

-         Не менш важливе місце займає і хліб наш насущний. Хай завжди він буде в хаті, на кожнім столі в обрамленні вишитого рушника!

-         В Україні з давніх-давен існує чудовий звичай. Це розписування яєць на відзначення весняних змін у природі. Адже яйце носить у собі зародок життя.

Гарна писанка у мене – мабуть, кращої нема!

Мама тільки помагала, малювала я сама.

Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних

І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала, - зіпсувала п’ять яєць, -

Та як шосте закінчила, тато мовив: «Молодець!»

Я ту писанку для себе для зразочка залишу,

А для мами і для тата дві ще кращих напишу.

4)    Розповідь учнів про писанки.

1.     Писанки писали всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки, кожна потай ворожила над білою шкаралупкою,купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб сподобались писанки мамі, а найкращі дарувала судженому. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглася і тепер.

2.     Писанки були Великоднім дарунком при «христосуванні». Люди віталися вигуком «Христос Воскрес!», тричі цілувалися, обмінювалися писанками.

3.     Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Писанки також носили і на могили своїх рідних.

4.     З писанок чи крашанок розпочинався Великодній сніданок у кожній оселі. А коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш весь рік гарним і здоровим.

5)    Повідомлення про пам’ятники-музеї писанкам.

1.      - Як гарно, що і сьогодні живе в Україні традиція зустрічати весну писанками. Справжня писанка народжується довго. Люди люблять і шанують цю традицію. Недарма створюють музеї, споруджують пам’ятники.

(Показ слайдів «Пам’ятники -музеї» з коментуванням вчителя )

2.     Робота з картою України

(Діти кріплять фішки - пам’ятники на карті)

6)    Розповідь вчителів про символи та кольори писанок з демонстрацією слайдів.

1.     З тієї хвилини, коли на яйце нанесли орнамент, воно перестає бути простим яйцем, а стає святою писанкою. Бо ці орнаменти – це не прості малюнки, це справжні обереги, які можуть захистити від злих сил.

Кожен значок, кожен символ має своє значення

(показ символів)

2.     Кольори, в які фарбували яйця також мають свою мову.

Червоний – радість життя, любов, святковий настрій.

Жовтий – сонце, зорі, врожай, весняне тепло.

Зелений  - воскресіння природи.

Білий – чистота, світло.

Блакитний – небо, повітря, чисту воду.

Бронзовий – родючу матінку-землю.

3.     Писанок є декілька видів: крашанка, мальованка, власне писанка, дряпанка, крапанка.

7)    Відеоролик «Як створюється писанка»

VII. Практична робота «Розмалюй писанку»

-         Сьогодні ви теж будете творцями писанок. Оберіть орнамент, колір, який підказує вам душа і серце, додайте до нього щось своє особисте.

1.     Інструктаж.

2.     Виготовлення писанки.

-         Коли люди розмальовували писанки, вони наспівували. Отож і ми будемо працювати, слухаючи музику.

-         За доброю традицією подаруйте писанку батькам, друзям. Подаруйте добро, світло, радість.

VIIІ. Підсумок. Оцінювання результатів уроку.

1)    Інтерактивна гра «Мікрофон»

-         Про що довідалися на уроці?

-         Що найбільше сподобалось із розповідей?

«На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було …»

-         Ваші проекти ми об’єднаємо в один і назвемо «Свята українського народу «Знаємо, шануємо, святкуємо»

2)     Оцінювання

-         А тепер давайте оцінимо свою роботу на уроці. (у кожного учня листок оцінювання

Моя оцінка	Оцінка групи	Оцінка вчителів

IX. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про сімейне свято своєї родини.  

Розробка уроку з історії України "Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст."

Історія України 8 клас:  Тема «Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині » ХVІІІ ст.»

Тема. Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: охарактеризувати політичне становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; визначити причини, хід та наслідки повстання під керівництвом Семена Палія; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки й узагальнення, вміти виділяти головне та другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Обладнання: карта «Українська держава за гетьмана І. Мазепи».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», а неправильні знаком — «–».

1. «Вічний мир» був укладений між Туреччиною і Росією у 1687 році.

2. «Вічний мир» суттєво покращив становище лівобережного гетьмана

І. Самойловича і сприяв посиленню його влади у Гетьманщині.

3. Після невдалого Кримського походу 1687 р. старшинська верхівка передала князю Голіцину листа, в якому звинуватила Самойловича у зраді.

4. 25 липня 1688 р. на козацькій раді, що відбулася на річці Коломак, гетьманом Лівобережної України було обрано генерального писаря Івана Мазепу.

5. «Коломацькі статті» регламентували українсько-польські відносини.

6. «Коломацькі статті» значно розширювали російську присутність в Україні та обмежували козацьку автономію.

7. Іван Мазепа був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести господарське і культурне життя.

8. І. Мазепа хотів розбудувати Україну за західноєвропейським зразком, зберігши при цьому козацький устрій.

9. У березні 1691 р. московське військо під проводом князя Голіцина виступило у другий Кримський похід, пристав до них і гетьман І. Мазепа з козаками.

10. Мазепа намагався піднести роль гетьмана, козацької старшини, продовжив створення козацької еліти — в його оточенні з’явилися значкові й значні військові товариші.

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру».

2. Які наслідки вони мали для Правобережної України?

3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці XVII ст.? Покажіть їх на карті.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після поразки Української революції подальшу долю українських земель визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина. Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681), територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною й незаселеною. Проте Польща і Туреччина вдалися до колонізації цих земель.

ІV . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя

Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі. Наступним кроком Польщі стала ухвала сейму 1685 р. про поновлення на території колишніх українських полків козацьких прав та вольностей, внаслідок якої відродилися Богуславський, Брацлавський, Корсунський та Білоцерківський полки.

Яну Собеському потрібне було сильне козацьке військо. Він розумів, що без нього важко буде захистити Річ Посполиту від турецькотатарської загрози, а також утримати у своїх руках правобережні українські землі. Тому король вирішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної Наддніпрянщини.

Протягом 1684–1685 рр. було створено чотири територіальні козацькі полки. Богуславський полк очолив полковник Самусь (Самійло Іванович), Брацлавський полк очолив Андрій Абазин, Корсунський — Захар Іскра, Фастівський (Білоцерківський) — Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперервними війнами. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення в цьому регіоні.

Завдання

Як ви думаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?

Робота з таблицею

Передумови відродження козацтва на Правобережжі

• Родючість земель правобережжя, сприятливі кліматичні умови. • Потреба Польщі у сильному козацькому війську для захисту Правобережжя від турецько-татарської агресії. • Необхідність тримати в покорі українське населення

У ч и т е л ь. Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. потреба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва.

У 1699 р. Річ Посполита й Османська імперія підписали Карловицьке перемир’я. За ним турки відмовилися від претензій на Правобережну Україну. Для польської шляхти відкрилася дорога до своїх колишніх маєтків. Козацтво стало кісткою в горлі для шляхтичів і польської влади.

У 1699 р. сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козацького війська на території Правобережжя. Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Абазину, Іскрі та Барабашу наказали розпустити полки. Проте Семен Палій та інші полковники не підкорилися. Невдовзі в руках Палія опинилося Київське і Брацлавське воєводства. Розпочалася запекла боротьба проти польського панування.

Завдання

Якими були причини національно-визвольного повстання на Правобережжі у

1702–1704 рр.?

Далі заслуховується повідомлення одного з учнів про Семена Палія і починається робота з історичною довідкою.

Історична довідка

Семен Палій

• Справжнє прізвище Гурко. Народився в містечку Борзна на Чернігівщині в міщанській родині.

• Навчався в Києво-Могилянській колегії, в 70-х роках XVII ст. подався на Запоріжжя, де відзначився військовими та організаторськими здібностями.

• Загін козаків, ним очолюваний, брав участь у розгромі турків під Віднем, за ці події отримав прізвисько «віденський богатир».

• У 1685 році разом з А. Абазином і З. Іскрою отримав дозвіл перейти на малозаселену територію Правобережжя.

• Під його проводом частина Правобережжя фактично звільнилася з-під влади польської шляхти, тут було запроваджено полково-сотенний устрій.

• У 1699 р. польський уряд прийняв постанову про ліквідацію козаччини, що призвело до розгортання на Правобережжі національно-визвольного повстання під проводом С. Палія, яке поширилося на значну територію.

• Август ІІ звернувся до Москви з проханням допомогти придушити повстання. З цією метою війська І. Мазепи ступили на Правобережжя, зайняли Київщину і Волинь.

• 1704 р. С. Палій був заарештований, засланий до Сибіру.

У ч и т е л ь. Палій звернувся до царя, а також І. Мазепи з пропозицією приєднати Правобережжя до Гетьманщини. Проте російський уряд відхилив цю пропозицію, оскільки боявся порушувати умови «Вічного миру» 1686 р.

Польська ж шляхта була невдоволена зміцненням козацьких порядків на Правобережжі. Періодично виникали сутички козаків Палія з польськими підрозділами. На межі XVII–XVIIІ ст. ці сутички переросли у справжню війну. Визвольну боротьбу проти польсько-шляхетського панування аж до середини 1704 р. очолював Палій.

Повстання проти польського панування вибухнуло влітку 1702 р. На Правобережжі. Сучасники називали його «другою Хмельниччиною». Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. (Показати ці території на карті). Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь, Білу Церкву. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, З. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.

У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину.

Київщина залишалася під контролем Палія і Самуся.

Навесні 1704 р. повстання розгорілося з новою силою. Палій та інші керівники повстання вирішили присягнути на вірність російському цареві й українському гетьманові. Росія не наважилася відкрито приєднати Правобережжя, щоб не порушувати «Вічний мир» (Польща була її союзницею у війні проти Швеції).

Російські війська з козаками І. Мазепи виступили в похіду Польщу на допомогу польському королю проти шведів.

Із вступом Мазепи на Правобережжя навесні 1704 р. повстанню було покладено край. Правобережні землі фактично підпорядкувалися українському гетьманові. Були створені нові полки.

Робота з документом

Документ. М. Аркас про похід І. Мазепи на Правобережжя

«...У квітні 1704 року цар наказав Мазепі виступати з України з усім військом на поміч польському королеві. Мазепа... коло Києва перейшов Дніпро і 15 червня отаборився коло Паволочі; сюди ж прибув до нього із своїми полочанами і Семен Палій... Мазепа вітав його приязно, а тим часом нишком листувався з князем Головіним. 10 липня він покликав

Палія і став дорікати йому, що його козаки свавільно розправляються з... панами і не се скаржиться король. «На те вони люди вольні, — одказав Палій. — Що я з ними подію?» Тоді гетьман переказав йому царське бажання, щоб він їхав у Москву. «Нема чого мені туди їхати», — одмовив Палій і хотів іти до свого обозу, але Мазепа не пустив його і зараз написав про се Головінові, а 2 4 серпня сповіщав його, що під караулом одпровадив Палія... у Батурин...» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 102–103)

Завдання

1. Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобережжі Іван Мазепа?

2. Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Подумайте, якими мотивами він керувався, беручи участь у придушенні повстання?

3. Запропонуйте свій варіант розв’язання даної ситуації.

Останнє завдання виконується за допомогою вправи «два–чотири–разом». Спочатку йде обговорення завдання в парах, потім у малих групах по чотири учні, а далі — у великих групах (їх може бути 2 –4 залежно від кількості учнів у класі). Далі кожна група презентує свій варіант вирішення даної проблеми.

Висновок. Іван Мазепа взяв участь у придушенні повстання, керуючись загальнодержавними інтересами:

а) він побоювався селянських заворушень на Лівобережжі, що могло призвести до послаблення його влади;

б) дбав про зміцнення гетьманської влади в Україні:

в) намагався об’єднати під своєю булавою землі по обидва береги Дніпра: Лівобережну і Правобережну Україну.

У ч и т е л ь. Після поразки повстання починається активне відновлення польсько-шляхетських порядків на Правобережжі. Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства. Відновивши свою владу над землями Правобережжя, магнати зрозуміли, що умовою їхнього збагачення є відродження та господарське піднесення краю. Саме тому вони почали створювати в межах своїх володінь «слободи», у яких селяни на певний час звільнялися від податків. Проте закінчення пільгових років, вимоги землевласників виконувати панщину та натуральні повинності, які супроводжувалися посиленням наступу уніатства на права православних, постійно спричиняли соціальне напруження на Правобережжі.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах за методом «Дерево рішень» Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Значення повстання під проводом Семена Палія», а друга група — «Значення діяльності Семена Палія». «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

Значення повстання	Значення діяльності С. Палія
Селянсько-козацьке повстання 1702–1704 рр. на Правобережжі мало національно-визвольний характер. Повстанці боролися за возз’єднання Правобережжя з Гетьманщиною. Об’єктивно повстання сприяло тому, що на певний час значна частина Правобережжя фактично булла возз’єднана із Гетьманщиною	Палію належить велика заслуга у відродженні української державної традиції на Правобережжі. Він зробив неабиякий внесок у заселення українських земель цього регіону, а також очолив визвольну боротьбу проти польського панування за возз’єднання Правобережної України з Гетьманщиною

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Скласти історичний портрет С. Палія.

3. Одному учневі підготувати повідомлення про Полтавську битву.